З Днем знань!

З Днем знань!

  "Сьогодні наш Господь поблагословить Вас на цей новий навчальний рік, Ви ж, у свою чергу, старайтесь добрим навчанням та гідним,...

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван.

Цепенда Ігор Євгенович - доктор політичних наук, професор.

 


Народився 18 жовтня 1964 року в м. Івано-Франківську. У 1986 року з відзнакою закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.


Впродовж 1990 – 1993 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі політичної історії Київського державного педінституту імені М. Горького та на кафедрі історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У 1993 році захистив кандидатську дисертацію у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на тему «Українська національна освіта в Західній Україні. 1919-1939 рр. (політичний аспект)» (спеціальність 07.00.01 – історія політичних партій та громадських рухів).


Починаючи з 1993 і до 1996 року працював у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на посадах асистента, доцента кафедри історії України, заступника декана юридичного факультету. У 1996 році переходить на дипломатичну роботу, працюючи спочатку другим, а згодом першим секретарем Посольства України в Республіці Польща. Після завершення дипломатичного відрядження у 1999 році за направленням Міністерства закордонних справ України перебував у докторантурі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. У період навчання в докторантурі учасник Міжнародних наукових семінарів «Україна-Польща: важкі питання» (1999-2002 рр.).


У 2002 році був відкликаний з докторантури МЗС України у зв'язку з направленням у довгострокове дипломатичне відрядження в Республіку Польща, в якій працював до 2006 року на посадах першого секретаря, радника з політичних питань, Тимчасового повіреного в справах України в Республіці Польща. Брав участь у переговорному процесі щодо вшанування місць українсько-польської пам'яті та підготовці декларації «Про примирення» з нагоди вшанування 60-річчя Волинської трагедії.


З вересня 2006 року – проректор з міжнародного співробітництва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор кафедри міжнародних відносин.


У 2009 році захистив дисертацію в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук на тему «Українсько-польські етнополітичні відносини 40-50-х років ХХ століття» (спеціальність – 23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство).


З квітня 2011 року – професор кафедри міжнародних відносин.


З лютого 2012 року – виконуючий обов'язки ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.


20 квітня 2012 року конференцією трудового колективу обраний ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.


Автор близько 60 наукових публікацій з історії українсько-польських відносин ХХ століття та сучасних двосторонніх взаємин України і Польщі. У колі наукових зацікавлень є проблеми українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни, депортації українського і польського населення в контексті радянських геополітичних інтересів післявоєнного устрою Європи, а також депортація польських громадян українського походження в рамках операції «Вісла».


Президент Івано-Франківського обласного відділення Малої академії наук України. Почесний доктор (Doctor honoris causa) Жешувського університету (Республіка Польща, 2015), Член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, дійсний член Української академії політичних наук.


Нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом»(2010), відзнакою Міністра закордонних справ Республіки Польща «Bene Merito», Ювілейною медаллю з нагоди 150-ліття з дня народження Блаженного священномученика Григорія Хомишина (2017).  

 

Одружений. Виховує двох синів і доньку.