Запобігання корупції

Запобігання корупції

В університеті діє "Гаряча лінія" з ректором та телефон довіри

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет вже третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Міжнародний науковий центр

Міжнародний науковий центр "Обсерваторія"

  Відновлення на горі Піп Іван      

PtashnyПташник Богдан Йосипович (28.09.1937 - 22.02.2017) – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АН ВШ України, почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.


Народився Богдан Йосипович 28 вересня 1937 року в смт. Богородчани Івано-Франківської області. У 1959 році закінчив Івано-Франківський державний педагогічний інститут.


З 1959 року по 1961 рік працював учителем математики Росільнянської середньої школи, в 1961-1963 роках - асистент кафедри математики Івано-Франківського державного педінституту, в 1963-1966 роках - аспірант Інститут математики АН УРСР. Після закінчення аспірантури з 1966 по 1969 рік працював асистентом кафедри диференціальних рівнянь Львівського державного університету імені І. Франка. В 1968 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук.

В 1969-1972 рр. - старший науковий співробітник Фізико-механічного інституту АН України. З 1973 року працював старшим науковим співробітником Львівського філіалу математичної фізики ІМ АН України, з 1978 року - Інститут прикладних проблем механіки і математики АН України. З 1982 по 1990 рік керував лабораторією некласичних задач математичної фізики ІППММ АН України. В 1989 році захистив докторську дисертацію «Некласичні крайові задачі для диференціальних рівнянь з частинними похідними». В 1990 році йому присвоєно вчене звання професора. З 1990 року - завідувач відділу математичної фізики Інституту, голова секції теоретичних і прикладних проблем математики при Вченій раді.


В 1993–1998 рр. він був членом Експертної ради з математики ВАК України, а в 1993-2000 рр. — заступником голови спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій у Львівському національному університеті імені Івана Франка та професором цього університету.


В 2002 р. його обрано академіком АН ВШ України, в 2003 р. - членом-кореспондентом НАН України, а в 2006 р. — дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка.


Він є автором 210 наукових праць з математики та історії математики, серед яких 4 монографії.


За заслуги в розвитку науки та освіти, підготовці наукових кадрів йому присуджено ґрант для вчених та викладачів Міжнародного фонду «Відродження» (1998) та премію імені М. О. Лаврентьєва НАН України (2007),а також нагороджено Почесного грамотою Президії НАН України (2003).