Запобігання корупції

Запобігання корупції

В університеті діє "Гаряча лінія" з ректором та телефон довіри

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет вже третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Міжнародний науковий центр

Міжнародний науковий центр "Обсерваторія"

  Відновлення на горі Піп Іван      

baryakhtar1Бар'яхтар Віктор Григорович – український учений у галузі теоретичної фізики магнітних явищ, фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки УРСР, Герой України.

 

Віктор Григорович народився 9 серпня 1930 року в м. Маріуполь Донецької області. У 1953 р. з відзнакою закінчив Харківський державний університет. У 1959 р. здобув науковий ступінь кандидата, а в 1965 р. – доктора фізико-математичних наук. У 1972 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР, у 1978 р. – академіком. У 1954-1973 рр. В. Г. Бар'яхтар – науковий співробітник, начальник лабораторії Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР; у 1973-1982 рр. – завідувач відділу, заступник директора з наукової роботи Донецького фізико-технічного інституту АН УРСР; у 1985-1989 рр. – завідувач відділу теоретичної фізики і директор Інституту металофізики АН УРСР. У 1982-1989 рр. – академік-секретар відділення фізики та астрономії АН УРСР, у 1989-1994 рр. – віце-президент НАН України, у 1994-1998 рр. – перший віце-президент НАН України. Засновник і завідувач кафедри теоретичної радіофізики на радіофізичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1983-1986 рр.), засновник і перший завідувач кафедри математики та теоретичної радіофізики на цьому факультеті (1986-1996 рр.). З 1995 р. – директор Інституту магнетизму НАН і МОН України.

 

Академік В. Г. Бар'яхтар є автором більше як 500 наукових праць, у тому числі 16 монографій з фізики і 5 монографій з проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, співавтором (разом з А. І. Ахієзером та С. В. Пелетмінським) відкриття «Магнітоакустичний резонанс в феро-, фері- та антиферомагнетиках» (1956).

 

В. Г. Бар'яхтар – засновник і перший президент Українського фізичного товариства, член Американського та Італійського фізичних товариств, член Російської академії творчості, мистецтва і соціальних проблем, член Нью-Йоркської академії наук.

 

Наукові досягнення В. Г. Бар'яхтара відзначені чотирма іменними преміями Національної академії наук, трьома Державними преміями України в галузі науки і техніки, двома міжнародними преміями. Свідоцтвом великого громадського значення діяльності В. Г. Бар'яхтара є присудження йому звання «Герой України». Він – заслужений діяч науки і техніки України. Віктор Григорович нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна, орденом Ярослава Мудрого V ступеня, Золотою медаллю ім. В. І. Вернадського НАН України, вищою нагородою НАН України – Золотою медаллю ім. К. Д. Ушинського НАПН України; він є повним кавалером ордена «За заслуги».

 

У 2003 р. Віктор Григорович Бар'яхтар обраний почесним академіком Академії педагогічних наук України, почесним доктором Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, Національного технічного університету України «КПІ», Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.