Запобігання корупції

Запобігання корупції

В університеті діє "Гаряча лінія" з ректором та телефон довіри

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет вже третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Міжнародний науковий центр

Міжнародний науковий центр "Обсерваторія"

  Відновлення на горі Піп Іван      

fiholredahovanyjФіголь Михайло Павлович - заслужений художник України, професор, доктор мистецтвознавства, народився в селі Крилос Галицького району Івано-Франківської області 18 жовтня 1927 року. Професійну мистецьку освіту отримав в Інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Рєпіна Академії мистецтв у Ленінграді 1961 року.


Кандидатську дисертацію «Українська сатирична графіка кінця 19 — початку 20 століття» захистив у Ленінграді в 1972 році. Від 1964 року викладав в Івано-Франківському педагогічному інституті (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), від 1991 — його професор. Завідував кафедрою образотворчого мистецтва.


1998 року в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника захистив докторську дисертацію «Мистецтво Галича 12—14 століть (Історія. Типологія. Художні особливості)».


Михайло Фіголь жив активним громадським життям. Він був головою секції пам'яток мистецтва при правлінні Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, членом художньої ради та правління Спілки художників України. Йому вдалося проявити неабиякі організаторські здібності при створенні Художнього музею в Івано-Франківську та Національного музею-заповідника «Давній Галич»; багато зробив для відзначення 1100-річчя Галича. Брав участь у багатьох імпрезах в Україні та поза нею, мав декілька персональних виставок.18 вересня 1998 року відкрив домашню картинну галерею, присвячену 1100-річчю Галича.


Твори Михайла Фіголя «Сон» (1964), «Роксолана» (1970), «Галич 1221 р. Данило Галицький і Новгородський князь Мстислав Удатний» (1977), «Олекса Довбуш» (1979), «Епос Карпат (Захар Беркут)» (1981), «Галицька трагедія (Настася)» (1987), «Посли візантійською імператора Емануїла II в Галичі. 1165 р.» (1998) та ін. стали виразною ознакою творчою зростання художника, показали прагнення до новаторських змін і пошуків нових виражальних засобів мистецтва.


1999 року став лауреатом премії імені Василя Стефаника.