З Днем знань!

З Днем знань!

  "Сьогодні наш Господь поблагословить Вас на цей новий навчальний рік, Ви ж, у свою чергу, старайтесь добрим навчанням та гідним,...

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван.

782.jpg

У той час, як марсоходи продовжують пошуки води та її слідів на поверхні Червоної Планети, в Сонячній системі є кілька крижаних планет-супутників, які тільки і очікують того, коли ж люди зберуться відвідати їх не дуже гостинну поверхню. Звичайно, пілотовані місії на Титан, Європу та Енцелад поки ще знаходяться в гіпотетичній стадії, але фахівці НАСА вже почали працювати з технологіями, які в майбутньому дозволять автоматизованим пристроям пробитися крізь кілометри льоду, який покриває моря і океани на цих невеликих планетах.

Завдяки проведеним спостереженням, вчені з'ясували, що товщина льоду, який покриває поверхню такого океану становить від 10 до 20 кілометрів. Жодна з існуючих зараз технологій не дозволить пробитися крізь таку товщу, не кажучи про те, що це все буквально "купається" в радіації, випромінюваної Юпітером та Сатурном.

Технології, які в майбутньому дозволять пробитися крізь крижаний панцир, вивчаються, розробляються і випробовуються в рамках проекту під назвою Ocean Worlds Mobility and Sensing.

"Автоматизованим системам доведеться діяти в умовах кріогенних температур, в умовах складної пересіченої місцевості" - розповідає Харрі Наяр (Hari Nayar), учасник програми з боку Лабораторії НАСА з вивчення реактивного руху, - "Крім цього, пристрої постійно або періодично будуть піддаватися впливу високого рівня радіації, що вимагатиме використання спеціальних захисних засобів".

На сьогодні в рамках програми Ocean Worlds Mobility and Sensing здійснюються випробування двох систем, одна призначена для досліджень на поверхні, і друга - для проведення глибокого буріння. Система для досліджень поверхні матиме "кігті" з гарячими кінцями, які можуть зануритися в лід і забезпечити достатню стійкість бурильної платформи. Ця невелика бурильна установка зможе проникнути в товщу льоду на невелику глибину, діставши звідти зразки, які будуть вивчені бортовою лабораторією космічного апарату.

Оскільки спусковий модуль навряд чи вдасться посадити в безпосередній близькості від жерла водяного гейзера, дослідники розробляють роботизовану руку, на кінці якої буде закріплена мініатюрна бурова установка. Ця рука зможе взяти зразки на відстані до десяти метрів від місця посадки модуля. А якщо і цього буде недостатньо, то в діло може піти снаряд-зонд, яким можна "вистрілити" на набагато більшу відстань. Для реалізації глибинного крижаного буріння зараз розглядається варіант свого роду ядерного теплового "ножа". Цей ніж, який представляє собою джерело тепла на базі одного з ізотопів плутонію, плавитиме лід, а вода відкачуватиметься на поверхню за допомогою спеціального насоса. Крім ядерного джерела тепла фахівці НАСА розглядають варіанти використання перегрітої водяної пари або світла потужних лазерів.

Все перераховане вище існує зараз у вигляді дослідних зразків, функціональність яких далека від бажаної. Ці зразки можуть почати набувати форму після того, як нам стане більш-менш відомо, з чим насправді доведеться зіткнутися на поверхні світів Кріонії. Часткову відповідь на це питання вчені планують отримати в ході реалізації майбутньої місії під назвою Europa Clipper.