З Днем знань!

З Днем знань!

  "Сьогодні наш Господь поблагословить Вас на цей новий навчальний рік, Ви ж, у свою чергу, старайтесь добрим навчанням та гідним,...

Навчання в Польщі

Навчання в Польщі

Через Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Рейтинг Scopus 2017

Рейтинг Scopus 2017

Прикарпатський національний університет третій рік поспіль отримує високі показники в рейтингу Scopus

 Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення астрономічної обсерваторії

Відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван.

c_680_500_16777215_00_images_naukova-robota_2017_69.jpgГрупа вчених з університету Нотр-Дама зробила крок до створення імітації взаємодії і обробки інформації в біологічних систем. Це відкриття є важливим поступом у справі розробки як біоробототехнічних пристроїв, так і нових методів лікування захворювань, які вражають м'язові тканини (дегенеративні розлади, аритмія і втрата рухливості кінцівок). Використовуючи клітини тканин серцевого м'яза і клітини-фібропласти (виконують роль "клею" в серцевих тканинах), вчені створили "живий діод" – елемент, який може бути використаний для побудови клітинних систем обробки інформації.

Для створення структури цього діода використовувалися технології самоформування і мікро-копіювання. Використовувалися два типи клітин серцевих тканин, впорядкованих одні відносно одних. Одні клітини легко реагують на зовнішнє електричне поле, на інші воно практично не впливає.

Перехід, що утворився на межі цих клітинних тканин, працює подібно до напівпровідникового р-n переходу і вся структура виконує функцію діода, пропускаючи через себе сигнали тільки в одному напрямку. Комбінуючи кілька "живих діодів", вчені створили більш складні біологічні схеми, що дозволяють направляти сигнали в потрібному напрямку і модулювати ними електричну діяльність окремих груп клітин. Більш складні комбінації "живих" діодів і транзисторів дозволять посилювати сигнали і створювати на їх основі функціональні блоки для управління біологічними двигунами, датчиками і т.п.

Ця робота є першим кроком у новому напрямку в області так званих біообчислень. Раніше зусилля в цьому напрямку були зосереджені на створенні схем з генно-модифікованих клітин природного походження і клітин нервових тканин, з яких вирощувалися штучні нейронні мережі.

Недоліком нового методу є відчутно повільна робота біологічних обчислювальних систем, базованих на біохімічних процесах. Водночас, він забезпечує високу точність, достовірність і надійність – для порівняння, мережі на основі нейронів видають помилкові результати в 10 відсотках випадків. Володіння методами створення клітинних структур, що виконують певні функції, відкриває двері до конструювання складних біологічних "обчислювальних пристроїв", які дозволять керувати функціонуванням певних органів або роботою електронних і механічних пристроїв, імплантованих всередину живого організму.