DOI: 10.15330/pcss.18.1.64-68

Л.І. Федоренкова1, Н.Ю. Філоненко²

Вплив плазмового стану речовини на дифузію атомів при електролізі

¹Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, пр. Науковий, 13, 49050, Україна, Дніпро, e-mail:Luba.Fed@gmail.com
²Дніпропетровська медична академія МОЗ України», вул. Вернадського, 9, 49044, Україна, Дніпро

У даній роботі вивчали основні параметри плазмового стану речовини навколо катода, що впливають на інтенсифікацію дифузійних процесів. Показано, що формування дифузійного шару на поверхні алюмінію та його сплавів має досить високу швидкість (30 - 40 мкм/хв.), обумовлену активністю насичуючого середовища, яка визначається станом електролітної плазми. При дослідженні характеристики і особливостей електролітної плазми в прикатодній зоні отримали якісні оцінки ступеня іонізації, середньої довжини вільного пробігу для розряду в водневому середовищі, середнього часу між зіткненнями, середніх характерних часів передачі імпульсу частинок в умовах газового розряду з іонами водню, часу передачі енергії електрона при його взаємодії з важкої часткою в залежності від температури. Розрахункові дані по залежності енергії, переданої іонам електронами, від температури, концентрації плазми і атомної маси іона, показали, що найбільшу енергію мають іони водню, які вносять основний вклад в енергію плазми і сприяють інтенсифікації дифузійних процесів.
Ключові слова: електролітна плазма, іонізація, інтенсифікація дифузійних процесів, прикатодна зона, активність насичуючого середовища.

Література

[1] И.З. Ясногородский, Нагрев металлов и сплавов в электролите (Maшгиз, Moсква, 1949).
[2] И.З. Ясногородский, Автомобильная и транспортная промышленность 3, 23; 4, 19; 6, 21 (1954).
[3] Р.М. Гайсин, Э.Е. Сон и др., Объемный разряд в парогазовой среде между твердыми и жидкими электродами (Moсква, 1990).
[4] Р.М. Гайсин, Низкотемпературная плазма (Казань, 1983).
[5] Ю.П. Райзер, Физика газового разряда (Наука, Moсква, 1992).
[6] Б.М. Смирнов, Введение в физику плазмы (Наука, Moсква, 1982).
[7] Physics and technique of low temperature plasma, under red. A.M. Drevesyn, (1980).
[8] Л.И. Федоренкова, И.М. Спиридонова, Доповіді НАН України 11, 71 (2002).
[9] Л.И. Федоренкова, Физика и техника высоких давлений 24(1), 136, (2014).
[10] L.I. Fedorenkova, Вісник ДДУ. Фізика. Радіоелектроніка 5, 56 (1999).
[11] О.И. Котельников, Сюрпризы плазмы (Техника, Киев, 1980).