DOI: 10.15330/pcss.17.2.234-240

Б.П. Бахматюк¹, О.І. Аксіментьєва², І.Я. Дупляк¹, Ю.Ю. Горбенко²

Eлектрохімічні властивості поліаніліну в водних середовищах йодидів і бромідів в системі електрохімічного джерела енергії

¹Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, bakhmatyukb@gmail.com
²Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, м. Львів

В роботі досліджено вплив редокс-активних йодидних і бромідних електролітів на питомі розрядні характеристики поліаніліну (ПАН) як катодного матеріалу в електрохімічних джерелах енергії (ЕДЕ) з цинковим анодом. Електрохімічні і ємнісні властивості ПАН катоду досліджені з використанням гальваностатичного, потенціостатичного, циклічного вольтамперометричного і імпедансного методів. Встановлено, що для ПАН катоду властива розрядна питома ємність Ср = 126 А×год×кг^-1 на струмовому навантаженні і = 103 А×кг^-1 у сульфатно-цинковому електроліті і Ср = 301 А×год×кг^-1 за тих же умов при наявності КІ. При цьому відбувається оборотній перехід різних форм ПАН лейкоемаралдин/емералдин, що в середовищі редокс-електроліту зумовлює підвищення електричної ємності і провідності ПАН електродів в зарядженому стані.
Ключові слова: лейкоемаралдин/емералдин, питома ємність, йодидний і бромідний редокс-активні електроліти.

Література

[1] K.M. Molapo, P.M. Ndangili, R.F. Ajayi, G. Mbambisa, S.M. Mailu, N. Njomo, M. Masikini, P. Baker, E.I. Iwuoha, J. Electrochem. Sci. 7, 11859 (2012).

[2] A.J. Heeger, Synth.Metals., 123, 23 (2002).

[3] A.M. Timonov, S.V. Vasil'eva, Sorosovskij obrazovatel'nyj zhurnal 6, 33 (2000).

[4] J.N. Gavgani, A. Hasani, Nouri, М. Mahyari, A. Saleh, Sensors and Actuators B: Chemical 229, 239 (2016).

[5] O.I. Aksiment'yeva, Fizyko-khimichni zakonomirnosti oderzhannya i vlastyvosti elektroprovidnykh polimeriv u tonkomu shari. Dys.dok. khim.nauk. L'vs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka, 347 (2000).

[6] A. Mac Diarmid, Curr. Appl Phys. 1, 269 (2001).

[7] N. Mashita, K. Miroguchi, K. Kume, A. Boyle, M. Lapkowski, C. Tsintaris, Synth.Met. 36, 139 (1990).

[8] B.E. Conway, J.Electrochem. Soc. 138, 1539 (1991).

[9] B.E. Conway, Electrochemical Supercapacitors, Kluwer Academic Publishers (Plenum Press, New York, 1999).

[10] C. Arbizanni, M. Mastragastino, R. Paraventi, Adv. Mater. 8, 331 (1996).

[11] R. De Surville, M. Josefowitz, L.T. Yu, J. Perichon, R. Buvet, Electrochim. Acta 13, 1451 (1968).

[12] P. Novak, K. Muller, K.S.V. Santhanam, O. Haas, Chem. Rev. 97, 207 (1997).

[13] Z. Mandic, M.K. Rokovic, T. Pokupcic, Electrochimica Acta 10, 2941 (2009).

[14]  J. Desilvestro, W. Scheifele, O. Haas, J. Electrochem. Soc. 139, 2727 (1992).

[15] B.P. Bakhmatyuk, Electrochimica Acta, 163, 167 (2015).

[16] S.T. Senthilkumar, R.K. Selvan, M. Ulaganathan, J.S. Melo, Electrochimica Acta 115, 518 (2014).

[17] V.F. Lvovich, Impedance spectroscopy: applications to electrochemical and dielectric phenomena (Wiley: Hoboken, 2012).