ua en
Ф╕лософський факультет

Ласкаво просимо на сайт структурного п╕дрозд╕лу ун╕верситету!

91.jpg

20 лютого 2017 року в ун╕верситет╕, в рамках Дня Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, в╕дбувся в╕че-рекв╕╓м "Геро╖ не вмирають", присвячений вшануванню пам’ят╕ Героя Небесно╖ Сотн╕, Героя Укра╖ни, студента ф╕лософського факультету нашого ун╕верситету Романа Гурика, який загинув 20 лютого 2014 року на Майдан╕ п╕д час Революц╕╖ Г╕дност╕.  


Б╕ля Обел╕ску, присвяченому студентам та викладачам, як╕ загинули у боротьб╕ за незалежн╕сть Укра╖ни, в╕ддати шану Героям з╕бралися ректор ун╕верситету ╤гор Цепенда, представники ректорату, викладач╕, студенти та прац╕вники, р╕дн╕ й друз╕  Романа Гурика. 

 

gallery1 gallery1 gallery1

Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять Романа Гурика та загиблих Геро╖в. Отець В╕тал╕й церкви Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕ пров╕в поминальну панахиду за Героями Небесно╖ Сотн╕, як╕ загинули на ╢вромайдан╕. Студенти поклали кв╕ти до Обел╕ску. 

 

З короткою промовою перед учасниками в╕че-рекв╕╓му виступив ректор ун╕верситету ╤гор Цепенда. "Пройшло три роки з того траг╕чного пер╕оду в житт╕ нашого ун╕верситету. Ми ╓ ун╕верситетом, який ма╓ сильне кор╕ння. Саме молодь та студентство п╕дн╕маються на боротьбу. Три роки тому ми проводжали в останню путь Романа Гурика. Роман об'╓днав нас ус╕х, запалив у серцях над╕ю. Цей день дня нас - день роздум╕в над тим, що ми повинн╕ зрозум╕ти - т╕льки в ╓дност╕ наша сила", -  наголосив ректор.

 

gallery2 gallery2 gallery2

"Роман був енерг╕йною ╕ завзятою людиною, яка хот╕ла зм╕нити св╕т. В╕н показав приклад для всього сусп╕льства. В╕н був мр╕йником ╕ прагнув вт╕лити сво╖ плани в життя. Мина╓ три роки з дня його загибел╕, але н╕хто не забув його подвиг", - зазначив заступник декана ф╕лософського факультету Максим Дойчик.


П╕сля завершення в╕че-рекв╕╓му ректорат, студенти та викладач╕ ун╕верситету п╕шою ходою вирушили до могили Героя Небесно╖ Сотн╕ Романа Гурика у Мемор╕альному сквер╕, де в╕дбулася панахида.   

gallery3 gallery3 gallery3


 ========================================================================

01.jpg

Сьогодн╕, 20 лютого, - в День Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, а також третьо╖ р╕чниц╕ загибел╕ на ╢вромайдан╕ студента, Героя Небесно╖ Сотн╕, Героя Укра╖ни Романа Гурика, в гуман╕тарному корпус╕ ун╕верситету на ф╕лософському факультет╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття навчально╖ аудитор╕╖ ╕мен╕ Романа Гурика. Вшанувати пам'ять Романа прийшли ректор ун╕верситету ╤гор Цепенда, представники ректорату, студенти та викладач╕ ф╕лософського факультету, мати Романа Гурика ╤рина Гурик, д╕дусь ╕ бабуся Героя Мирослав та Натал╕я Базилько, його друз╕ та знайом╕. 

 0101.jpg

Отець В╕тал╕й церкви Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕ пров╕в освячення аудитор╕╖. Дал╕ з короткими промовами виступили учасники заходу. "Ми св╕домо йшли на цей крок, адже це не т╕льки вшанування це ╕ пам'ять, яка повинна завжди бути у наших серцях. ╤стор╕я завжди вчить, що потр╕бно робити з не╖ уроки, щоб ми не мали повернення до тих складних ╕ траг╕чних стор╕нок ╕стор╕╖. Тому, коли студенти приходитимуть сюди, ця аудитор╕я буде м╕сцем для дискус╕й, роздум╕в та нових ╕дей", — розпочав урочистост╕ ректор ун╕верситету, ╤гор Цепенда. 

 

gallery1 gallery1 gallery1

Центральна ст╕на аудитор╕╖ - це колаж ╕з розм╕щеними тут фотограф╕ями про т╕ буремн╕ под╕╖ ╢вромайдану, а боков╕ фотокадри - це уривки ╕з життя Романа Гурика. На фон╕ колажу процитован╕ слова Романа - “Ти станеш людиною т╕льки тод╕, коли призна╓ш, що робиш помилки”. Мат╕р Романа ╤рина Гурик пригадала, як подавала з сином документи на вступ до ун╕верситету. Тод╕ вона б не пов╕рила, що колись тут буде в╕дкрита аудитор╕я його ╕мен╕ та пам’ятник. "Романа ми виховували як звичайного хлопця ╕з звичайно╖ с╕м’╖, а не як Героя. Один його вчинок все зм╕нив. ╤ сьогодн╕ пам'ять — це основне, що може бути в с╕м'╖. Щиро дякую ректору ун╕верситету та ус╕м, хто долучився до в╕дкриття ц╕╓╖ аудитор╕╖. Адже ц╕ студенти, як╕ тут навчаються, повинн╕ знати, що цей хлопець був таким, як вони, просто в один момент вир╕шив по╖хати на ╢вромайдан", - сказала ╤рина Гурик.

 

gallery2 gallery2 gallery2

Голова студентського Сенату ф╕лософського факультету ╤рина Родз╕нська зауважила, що до облаштування прим╕щення долучилися також студенти. “Думаю, в майбутньому тут можна проводити не т╕льки заняття, а й л╕тературн╕ вечори”, – сказала вона.

 

gallery3 gallery3 gallery3

Нагада╓мо, 19-р╕чний студент ф╕лософського факультету Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету Роман Гурик загинув в╕д кул╕ снайпера п╕д час ╢вромайдану 20 лютого 2014 року в Ки╓в╕. Удосто╓ний посмертно звання Герой Укра╖ни та нагороджений медаллю “За жертовн╕сть та любов до Укра╖ни”.

2200.jpg

 

 

========================================================================

Методолог╕чний сем╕нар

кафедри соц╕ально╖ психолог╕╖

 «Методолог╕я досл╕джень гендеру»

 

На кафедр╕ соц╕ально╖ психолог╕╖ ф╕лософського факультету Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В.Стефаника в рамках м╕жнародного проекту Еразмус + КА2 CBHE№ 561785-EPP-1-2015-1-LT-EPPKA2-CBHE-JP,  «Гендерн╕ студ╕╖: Крок до демократ╕╖ та миру у сус╕дн╕х до ╢С кра╖нах з р╕зними традиц╕ями – GeSt» та маг╕стерсько╖ програми ”Соц╕альна психолог╕я. Гендерн╕ студ╕╖”, в╕дбувся методолог╕чний сем╕нар «Методолог╕я досл╕дження гендеру». Метою проведення сем╕нару було ознайомлення студент╕в з методолог╕╓ю досл╕дження гендеру, формування уявлення про значення гендерних досл╕джень у формуванн╕ профес╕йних компетенц╕й психолога.

У дискус╕╖ приймали участь маг╕стри ╤ року навчання спец╕альност╕ «Психолог╕я»: Анастас╕я Жила, В╕ктор╕я Малишева, В╕ктор╕я Шульга, Ольга Хоминець, Св╕тлана Куфта, Марк╕ян Будзович, Володимир Зар╕цький, Христина В╕ртюк, ╤ванна Воронич, Оксана Прошак та викладач╕ кафедри соц╕ально╖ психолог╕╖ зав╕дувач кафедри доктор психолог╕чних наук, професор Лариса Заграй, кандидат психолог╕чних наук, доцент Над╕я Куравська. У ход╕ зустр╕ч╕ в╕дбулося обговорення перспективи застосування отриманих знань у процес╕ навчання за маг╕стерською програмою «Соц╕альна психолог╕я. Гендерн╕ студ╕╖».

Ольга З╕нюк менеджер проекту Еразмус + КА2 «GeSt - Гендерн╕ студ╕╖: Крок до демократ╕╖ та миру у сус╕дн╕х до ╢С кра╖нах з р╕зними традиц╕ями» та пров╕дний фах╕вець сектору п╕дготовки м╕жнародних осв╕тн╕х та ╕нфраструктурних проект╕в ун╕верситету розпов╕ла присутн╕м про перспективи участ╕ викладач╕в та студент╕ву даному проект╕ й подальш╕ можливост╕ ╖х включення в ╕нш╕ програми Еразмус +.

У методолог╕чному сем╕нар╕ взяли участь: декан ф╕лософського факультету доктор психолог╕чних наук, професор ╤гор Гоян, викладач╕ кафедри соц╕ально╖ психолог╕╖ Оксана Лютак, Оксана Чуйко, Над╕я В╕тюк, Олександра Гринчук.

=======================================================================

Перший захист маг╕стерських роб╕т з ф╕лософ╕╖ за 1,5-р╕чною програмою навчання

 

Усп╕шний захист дев’яти роб╕т на здобуття осв╕тньо-квал╕ф╕кац╕йного р╕вня «маг╕стр» за спец╕альн╕стю «ф╕лософ╕я» в╕дбувся другого лютого 2017 року. Вперше навчання у маг╕стратур╕ тривало п╕втора року, а не р╕к. Це дало можлив╕сть як╕сн╕ше пройти етапи створення п╕дсумково╖ роботи. Голова державно╖ ком╕с╕╖ з захисту роб╕т професор В╕ктор╕я  Лар╕онова зазначила, що зб╕льшення часу на написання першого наукового досл╕дження добре вплинуло на результат. Водночас побажала продовжити тривал╕сть такого навчання до двох рок╕в.

Теми маг╕стерських роб╕т розкривали проблеми р╕зних ф╕лософських напрям╕в: ╕стор╕╖ ф╕лософ╕╖ та сучасних ф╕лософських досл╕джень з етики, гносеолог╕╖, соц╕ально╖ ф╕лософ╕╖ тощо. Б╕льш╕сть молодих досл╕дник╕в розкрили важлив╕сть осягнення ╕ застосування опрацьованих ними здобутк╕в у сучасних укра╖нських реал╕ях.

╤де╖ сучасно╖ антиутоп╕╖, вза╓мозв’язку людини ╕ сусп╕льства, в╕дображен╕ у  л╕тератур╕,  досл╕див  Дмитро Бажанський («Ф╕лософськ╕ аспекти теор╕╖ управл╕ння в антиутоп╕ях ХХ ст.»). Досл╕дник анал╕зував прогностичну функц╕ю ф╕лософ╕╖ управл╕ння та моделювання соц╕альних сценар╕╖в, показав зв'язок л╕тературних антиутоп╕чних твор╕в з тотал╕тарними режимами.

Проблему людини у сучасн╕й ф╕лософ╕╖ осв╕ти Укра╖ни опрацьовував Олег Закришка («М╕сце та роль ф╕лософ╕╖ у розум╕нн╕ феномену людини: контекст сучасно╖ системи осв╕ти»). Висловилася думка про потребу зм╕ни системи осв╕ти з запровадженням як╕сних теор╕й у практику.

╤дею самоп╕знання, пошуку «сродно╖ прац╕» як елемент╕в земного щастя у ф╕лософ╕╖ Григор╕я Сковороди розкрив Максим Клим («Ф╕лософ╕я щастя Григор╕я Сковороди»). Маг╕странт зауважив, що реал╕зац╕я таких ╕дей укра╖нського ф╕лософа у сучасност╕ сприятиме покращенню самопочуття людини у св╕т╕ (бажання жити сво╖м життям), налагодить економ╕ку та знизить р╕вень безроб╕ття.

Тема любов╕ розкрита у працях трьох досл╕дниць. Так, Мар╕я Мельник виявляла особливост╕ концепц╕╖ любов╕ у ф╕лософ╕╖ Е.Фромма («Концепц╕я любов╕ у ф╕лософ╕╖ Ер╕ха Фромма»).  Ц╕кавим виявилося обговорення про в╕дм╕нност╕ материнсько╖ ╕ батьк╕всько╖ любов╕, про потребу оволод╕ння мистецтвом любити. Тетяна Носик представила роботу «Феномен любов╕: ╕сторико-ф╕лософський анал╕з».

Спробу рац╕онального осмислення любов╕ зд╕йснила Наталя Сап╕жак («Розвиток уявлень про любов у ╓вропейськ╕й ф╕лософ╕╖»). Насамперед розглянуто античне розум╕ння поняття «любов» та власне його рац╕ональне осмислення у Новий час. В╕дпов╕даючи на запитання, досл╕дниця розм╕рковувала над р╕зним тлумаченням любов╕ (любов як привид, «любов красива на сцен╕» ( Ф.Бекон). У процес╕ обговорення виникла пропозиц╕я досл╕дити, що не ╓ любов’ю.

Особливо╖ в╕дзнаки за виб╕р ╕ розкриття теми, захист основних положень удосто╖лось досл╕дження Миколи Олексюка на тему  «Еволюц╕я прагматичного розум╕ння ╕стини у неопрагматизм╕». Члени державно╖ ком╕с╕╖ з захисту роб╕т професор В╕тал╕й Надурак ╕ доцент Роман Пятк╕вський п╕дкреслили важлив╕сть долучення укра╖нських здобутк╕в до ╕дей сучасно╖ св╕тово╖ ф╕лософ╕╖, що в╕добразилось у науковому досл╕дженн╕ Миколи Олексюка, зд╕йсненому п╕д кер╕вництвом доцента Ростислава Даниляка.

Тема по╓днання етики, ф╕лософ╕╖ ╕ пол╕тики в Укра╖н╕ в╕добразилась у двох роботах. Валер╕я Педич представила досл╕дження «Ф╕лософ╕я ╕стор╕╖ В’ячеслава Липинського». У виступ╕ наукового кер╕вника В.Лар╕оново╖ прозвучала висока оц╕нка роботи з побажанням ╖╖ подальшого продовження. Ал╕на Христан звернулася до «Осмислення етичних засад орган╕зац╕╖ сусп╕льного життя в укра╖нськ╕й ф╕лософськ╕й думц╕ Середньов╕ччя та доби В╕дродження».

Варто в╕дзначити, що Дмитро Бажанський ╕ Валер╕я Педич зд╕йснили апробац╕ю основних положень на конференц╕ях сво╖х наукових досл╕джень та мають публ╕кац╕╖.

Наприк╕нц╕ зд╕йснено присво╓ння науково-квал╕ф╕кац╕йного р╕вня «маг╕стр» з в╕таннями ╕ побажаннями розвивати вподобан╕ напрями досл╕джень та усп╕х╕в у особистому ╕ профес╕йному житт╕.

 

Ольга Радченко

Фото Валер╕╖ Педич