ua en
Філософський факультет

Ласкаво просимо на сайт структурного підрозділу університету!

===================================================================

ВСТУП 2016

=======

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ

ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ, ЗАОЧНОЇ ТА ЕКСТЕРНАТНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

за напрямом 6.020301 “ФІЛОСОФІЯ” ОКР “БАКАЛАВР” на 2015/2016 навчальний рік

========

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ

ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ  З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ, ЗАОЧНОЇ ТА ЕКСТЕРНАТНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

за напрямом 6.020301 “ФІЛОСОФІЯ” ОКР “БАКАЛАВР” на 2015/2016 навчальний рік

=======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Основи філософії

для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста

за спеціальністю

014 Середня освіта (Філософія),

033Філософія

на основі ступеня  бакалавра при прийомі на навчання за іншою спеціальністю у 2016 році

=======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Філософії

для зарахування на навчання за ступенем магістра за спеціальністю

014 Середня освіта (Філософія)

033 Філософія

на основі ступеня/освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра/спеціаліста

при прийомі на навчання у 2016 році

=======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Основи філософії

для зарахування на навчання за ступенем магістра за спеціальністю

014 Середня філософія (Філософія),

033Філософія

на основі ступеня  бакалавра при прийомі на навчання за іншою спеціальністю у 2016 році

=======

Програмові вимоги на вступ-2016

на ОКР «Спеціаліст»

7.020301 «Релігієзнавство»

=======

DOKTORANTURA

ОСНОВНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІН

релігієзнавчих дисциплін

=======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Релігієзнавства

для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста

за спеціальністю 031 “Релігієзнавство”

на основі ступеня  бакалавра при прийомі на навчання у 2016 році

 =======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

 Релігієзнавства

для зарахування на навчання за ступенем магістра за спеціальністю

031  “Релігієзнавство”

на основі ступеня  бакалавра, ОКР спеціаліста при прийомі на навчання у 2016 році

=======

П Р О Г Р А М А

додаткового вступного випробування з

Богословського релігієзнавства

 для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста

за спеціальністю 031 “Релігієзнавство”

 на основі ступеня бакалавра, ОКР спеціаліста при прийомі на навчання за іншою спеціальністю у 2016 році

=======

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Основи психології

 для зарахування на навчання за ступенем магістра за спеціальністю

053 Психологія

========

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Основи психології

 для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста

за спеціальністю

053 Психологія

========

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Психології

для зарахування на навчання за ступенем магістра за спеціальністю

053 Психологія

на основі ступеня/освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра/спеціаліста

при прийомі на навчання у 2016 році

=========

П Р О Г Р А М А

фахового вступного випробування з

Психології

 для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста

за спеціальністю

053 Психологія

 на основі ступеня бакалаврапри прийомі на навчання у 2016 році

==================================================================

Перелік питань для фахового вступного випробування

при вступі на навчання за освітньо-професійними програмами

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ, ЗАОЧНОЇ ТА ЕКСТЕРНАТНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ за напрямом 6.020301 “ФІЛОСОФІЯ” ОКР “БАКАЛАВР”

Історія релігій

1. Релігія як соціокультурне явище і духовний феномен. Сутність, структура та функції релігії.

2. Релігія як обєкт вивчення. Релігієзнавство — наукове та філософське осмислення релігії.

3. Основні теорії походження релігії.

4. Класифікація релігій.

5. Ранні національні (етнічні) релігії, їх особливості.

6. Релігії давніх Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю. Зороастризм.

7. Релігії давніх греків і римлян.

8. Релігія давніх словян. Давньоукраїнська релігія.

9. Пізні національні релігії. Індуїзм. Синтоїзм. Юдаїзм.

10. Світові релігії (загальна характеристика).

11. Буддизм та його основні напрями.

12. Християнство: виникнення, етапи розвитку та поширення. Прийняття християнства в Київській Русі.

13. Особливості християнського віровчення і культу.

14. Основні напрями християнства: католицизм, православя, протестантизм.

15. Іслам як світова релігія.

16. Особливості релігійного життя у сучасній Україні.

Філософія релігії

1. Філософія релігії, її предмет та структура. Сутність феномену релігії.

2. Релігійна свідомість, релігійний культ та релігійні організації як основні елементи структури релігії.

3. Теоретичні докази буття Бога та основні філософські форми його усвідомлення.

4. Проблема Богопізнання та релігійної істини.

5. Релігійна діяльність та її види. Молитва як засіб спілкування з Абсолютом.

Релігійна філософія

1. Предмет релігійної філософії та коло її теоретичних питань.

2. Філософія хінаяни та махаяни.

3. Філософські погляди учасників “Каппадокійського гуртка”.

4. Основні тенденції в католицькій філософії.

5. Традиційна мусульманська філософія: загальна характеристика.

Еристика

1. Предмет та завдання еристики.

2. Аргументація і критика в еристичній комунікації.

3. Емпірична аргументація.

4. Теоретична аргументація.

5. Контекстуальна аргументація.

6. Аргументація і цінності.

7. Діалектичні моделі еристичної комунікації. Пояснення і розуміння в аргументації.

8. Закони логіки у конфліктному діалозі. Проблемні ситуації і аргументація.

9. Стратегія і тактика в аргументативній комунікації. Некоректна аргументація.

10. Основні історичні етапи розвитку мистецтва суперечки.

Теоретичні основи свободи совісті

1. Поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії.

2. Історичні етапи становлення свободи совісті.

3. Співвідношення понять “свобода”, “совість”, “свобода совісті”, “свобода релігії”, “свобода віросповідання”, “свобода в релігії”.

4. Міжнародні і національні правові акти щодо свободи совісті.

5. Положення Конституції України, які гарантують свободу совісті громадян.

6. Закон України про свободу совісті та релігійні організації.

7. Правове забезпечення принципів відокремлення церкви від держави, школи від церкви, заборона обов'язковості якоїсь однієї релігії в Україні.

8. Закон України про альтернативну (невійськову) службу.

9. Законодавче регулювання міжконфесійних відносин.

10. Реалізація принципу відокремлення церкви від держави і школи від церкви та проблеми світської системи освіти і виховання в Україні.

Філософія права

1. Філософія права в структурі філософського знання та її функції.

2. Світоглядні основи та структура філософії права.

3. Співвідношення філософії, моралі та права. Право як соціально-духовне явище.

4. Співвідношення природних і правових законів, закону і права.

5. Форми права.

6. Природне право та його особливості.

7. Особливості та засади позитивного права.

8. Договірна теорія права як вираження природних потреб людини.

9. Право як справедливість.

10. Поняття правової реальності, правового простору і часу.

11. Поняття правової держави та громадянського суспільства.

Філософія техніки

1. Людські способи освоєння природи: предметна діяльність, культура, історія, час.

2. Техніка в контексті історичних типів цивілізації.

3. Історичні етапи розвитку техніки.

4. Особливості сучасних проявів техніки.

5. Становлення та розвиток філософії техніки.

6. Техніка як об’єкт філософського дослідження.

7. Гуманітарно-соціологічний напрям у філософії техніки (К. Маркс, Ж. Еллюль, Франкфуртська школа).

8. Спекулятивно-умоглядний напрям у філософії техніки (Ф. Дассауер, Е. Блох, М. Гайдеґґер).

9. Антропологічний напрям у філософії техніки (К. Ясперс, Л. Мемфорд, Х. Ортега-і-Гассет).

10. Поняття технології. Сучасна технологічна революція та її перспективи.

Філософія історії

1. Предмет філософії історії.

2. Особливості міфологічного та релігійного осягнення історії.

3. Історичний коловорот у тлумеченні Полібія.

4. Формування філософії історії у добу Просвітництва.

5. Прогресистська концепція історії І. Канта.

6. Філософія історії Гегеля.

7. Теорія історичного процесу Карла Маркса: формаційний підхід.

8. Цивілізаційний підхід до історії.

9. Морфологія історії Освальда Шпенглера.

10. Філософія історії Арнольда Дж. Тойнбі.

11. Ноосферна концепція Володимира Вернадського.

12. Проблема суб’єкта історії: людина, історичні спільності, цивілізації.

13. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння рушійних сил і факторів історії.

14. Проблема сенсу історії та суспільного прогресу.

Аксіологія

1. Генезис поняття цінності в історії філософії.

2. Сучасне тлумачення поняття “цінність”. Цінність, оцінка, ціннісна орієнтація. Типологія цінностей.

3. Аксіологія як сфера філософської рефлексії, її предмет, завдання та взаємодія з іншими науками.

4. Основні аксіологічні парадигми.

5. Аксіологічний простір кінця ХХ – початку ХХІ ст: джерела формування та класифікація.

6. Культура як система цінностей.

7. Ціннісна традиція і новація. Аксіологія і наука. Проблема відповідальності науковця за результати власних досліджень.

8. Людина як вища цінність. Цінності гуманізму і гуманізм як цінність. Свобода як цінність.

9. Проблема загальнолюдських цінностей.

10. Цінності релігій на початку третього тисячоліття.

11. Аксіологічна проблема в умовах постмодернізму.

12. Аксіологія у контексті українського менталітету: особливості, історія та сучасність.

Праксеологія

1. Предмет, завдання та джерела праксеології.

2. Діяльність як спосіб буття людини, її структура, функції та проблема трансформації.

3. Проблема можливості дії та її види.

4. Мета та стимули дії, їх класифікація. Вимоги до постановки мети дії.

5. Складна дія та елементи її підготовки.

6. Планування як підготовчий етап складної дії. Критерії “хорошого плану”.

7. Ефективні методи складної дії. Критерії оцінки ефективності дії.

8. Колективна дія та її види. Основні принципи організації взаємодії (співробітництва).

9. Управління, його види, етапи та методи.

10. Розумова праця, її етапи та принципи.

11. Криза традиційних підходів до пошуку рішень та нові технології інтелектуального забезпечення дій.

12. Праксеологічний аспект поєднання праці з відпочинком та профілактика втоми.

13. Принципи оптимальної організації дня в умовах використання електронно-обчислювальної техніки та розширення мережі Інтернету.

Феноменологія і герменевтика

1. Поняття феноменології та феномену. Предмет феноменології.

2. Ознаки феноменологічного стилю мислення.

3. Поняття інтенціальності свідомості.

4. Феноменологічна редукція та її типи.

5. Феноменологічне конституювання.

6. Інтерсуб’єктивнсть як предмет феноменологічного аналізу.

7. Герменевтика та історичні етапи її становлення.

8. Різновиди герменевтики: релігійна, філософська, раціональна.

9. Основні поняття філософської герменевтики.

10. Взаємозв’язок феноменології та герменевтики, їх перспективи.

Порівняльна етика

1. Етика як наука, її предмет, суть та завдання.

2. Етика й моральність. Проблема науковості етики.

3. Філософсько-теологічні основи етики Старого Завіту та християнської етики.

4. Реалізм етики в контексті природи людини та її моральної досконалості.

5. Мета, обов’язок людини і проблема її гуманізму, безкорисливості в християнстві та інших релігіях.

6. Специфічні риси етичних вчень католицизму, православ'я, протестантизму.

7. Основні цінності християнської етики в порівнянні з іншими релігіями.

8. Етичні засади християнства та ісламу: порівняльний аналіз.

9. Універсальність і гуманістична спрямованість християнської етики та особливості етики юдаїзму, буддизму, індуїзму, синтоїзму та інших релігій.

10. Етичне тлумачення аскези, справедливості, спокутування, проблем родини, жінки дітей та їх виховання у світових релігіях.

Методика викладання курсу “Людина і суспільство”

1. Предмет та структура курсу “Людина і суспільство”.

2. Методичні засади викладання курсу “ЛіС”.

3. Напрями та засоби формування основних вмінь та навичок учнів у процесі вивчення курсу “ЛіС”.4. Типи уроків та особливості їх проведення при вивченні курсу “ЛіС”.

5. Мотивація навчальної діяльності та методи активізації пізнавальної діяльності учнів при викладанні курсу “ЛіС”.

6. Методичні прийоми пояснення ключових понять та перевірки їх засвоєння учнями у процесі вивчення курсу “ЛіС”.

Методика викладання основ етики і християнської моралі

1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання основ етики та християнської моралі”.

2. Особливості проведення уроків та оцінювання відповідей учнів на заняттях з основ етики та християнської моралі.

3. Врахування вікових, індивідуальних особливостей та світоглядних орієнтирів і конфесійності учнів при викладанні основ етики та християнської моралі.

4. Застосування різних форм роботи за місцем проведення навчальних і виховних заходів (школа, церква, дім, громадські, державні установи, заклади культури тощо).

5. Методи залучення учнів до самостійної роботи: вивчення та конспектування підручника чи інших текстів, підготовка реферату, виступу на теоретичній конференції, диспуті з питань етики та тлумачення і дотримання християнських чеснот.

Методика та організація соціологічних досліджень

1. Соціологічні дослідження та його види.

2. Етапи соціологічного дослідження.

3. Програма соціологічних досліджень та її принципи розробки.

4. Методи соціологічних досліджень

5. Обробка та аналіз емпіричної інформації.

ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОГО КОМПЛЕКСНОГОЕКЗАМЕНУ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ, ЗАОЧНОЇ ТА ЕКСТЕРНАТНОЇ ФОРМ НАВЧАНН

за напрямом 6.020301 “Філософія” ОКР „БАКАЛАВР”

Міфологія

1. Міф як первісна форма світогляду. Анімізм. Тотемізм.

2. Міфологія як наука про міфи.

  1. Трактування міфології в різних філософських школах.
  2. Особливості міфології народів Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія, Китай).
  3. Міфологічний світогляд індоєвропейських народів: порівняльний аналіз (Греція, Рим, Індія, Іран, германці, слов’яни).
  4. Українська міфологія.

7. Міфологія і сучасність. Поняття політичного міфу.

Вступ до філософії

1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду.

2. Філософія як теоретична основа світогляду.

3. Предмет філософії та її структура.

4. Філософія і наука: спільні та відмінні риси.

5. Матеріалізм, ідеалізм, дуалізм — напрями вирішення фундаментальних питань філософії.

6. Методи та функції філософії. Світоглядна та методологічна функції філософії.

7. Філософія і філософування. Софійний та епістемний способи філософування.

8. Генезис філософії. Джерела та соціокультурні чинники зародження філософської думки. Концепції походження філософії.

9. Загальнолюдське та національно-особливе у філософії.

10. Методичні особливості вивчення фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін з філософії.

Філософія Стародавнього Сходу та Антична філософія

1. Виникнення і основні риси філософії Стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні системи давньоіндійської філософії.

2. Філософія Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.

3. Антична філософія, її джерела, своєрідність та основні періоди її історії.

4. Основні школи раннього періоду античної філософії. Космоцентризм та пошук першооснови буття. Початки діалектики та учення про пізнання.

5. Проблема людини в античній філософії. Софісти. Сократ.

6. Ідеалістична концепція буття, теорія пізнання, суспільно–політичні погляди Платона (Аристокла).

7. Філософська система Аристотеля. Поняття буття, матерії і форми, субстанції. Теорія пізнання і логіка. Вчення про форми державного устрою.

8. Філософія еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

9. Філософія Стародавнього Риму. Неоплатонізм.

Філософія Середніх віків, доби Відродження та Нового часу

1. Середньовічна парадигма західноєвропейської філософії. Християнська . апологетика і патристика. Вчення Августина про природу і людину та есхатологічна концепція історичного розвитку.

2. Середньовічна схоластика. Полеміка реалізму і номіналізму. Тома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

3. Антропоцентризм та гуманізм філософського мислення епохи Відродження.

4. Соціально–філософська теорія Н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства Т. Мора і Т. Кампанелли.

5. Натурфілософські ідеї епохи Відродження. Пантеїстична онтологія та космологія М.Кузанського та Дж.Бруно. Природничо–наукові досягнення М.Коперніка, Й. Кеплера, Леонардо да Вінчі.

6. Філософські аспекти європейської Реформації.

7. Особливості розвитку філософії Нового часу (ХУП–ХУШ ст.) в Європі. Формування нової парадигми філософування.Проблема методу пізнання: емпіризм та раціоналізм.

8. Проблема субстанції у філософії Нового часу (Р.Декарт, Б. Спіноза, Дж. Берклі, Г. Юм, Г. Ляйбніц).

9. Особливості поглядів філософів-просвітників на історію, державу, людину і суспільство.

10. Теорія “суспільного договору” та “природних прав” людини.

Німецька класична філософія

1. Німецька класична філософія та її місце в історії філософської думки.

2. Етапи розвитку філософії І Канта. “Коперніканський переворот” І. Канта в теорії пізнання (за працею “Критика чистого розуму”).

3. Вчення І.Канта про розсудок і розум. Теоретичний і практичний розум.

4. Етичні погляди І.Канта. Моральний імператив.

5. Діяльно–творча основа буття у філософії Й. Ґ.Фіхте.

6. Філософія тотожності Ф.В.Й.Шеллінга. Поняття Абсолюту. Діалектика Шеллінга та сходження природних та розумових форм.

7. Філософська система Г.В.Ф.Гегеля. Вчення про абсолютний дух.

8. Філософія історії Гегеля.

9. Діалектичний метод Г.В.Ф.Гегеля та його історичне значення. Логіка і теорія пізнання.

10. Антропологічний матеріалізм Л. Фоєрбаха.

Західноєвропейська філософія ХІХ ст.

1. Філософія К. Маркса. Діяльнісна концепція людини та матеріалістичне розуміння історії. Суперечливий характер макрсизму після Маркса.

2. Філософські аспекти неомарксизму. Франкфуртська школа.

3. Філософія позитивізму та його еволюція.

4. Філософські течії неокантіанства та неогегельянства.

5. Прагматизм як напрям західної філософії.

Сучасна зарубіжна філософія

1. Провідні тенденції, риси та напрями сучасної зарубіжної філософії. Формування нової філософської парадигми.

2. Ірраціоналізм “філософії життя”. Людина як суб’єкт воління у філософії А.Шопенгауера та Ф. Ніцше. Людське життя як культурно–історичний процес у філософії В.Дільтея.

3. Феноменологія: основні ідеї та представники.

4. Психоаналітична філософія та її розвиток (З.Фройд, К. Юнг, Е. Фромм).

5. Персоналізм — напрям у філософії ХХ ст.

6. Філософія екзистенціалізму у ХХ ст. Філософські вчення М.Ґайдеггера, Ж.–П. Сартра, А.Камю, К.Ясперса.

7. Філософська антропологія (М. Шелер, Г. Плеснер, А. Гелен).

8. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Неотомізм. Тейярдизм. Сучасна протестантська філософія.

9. Філософський структуралізм та герменевтика.

10. Філософія постмодернізму.

Слов’янська та російська філософія

1. Особливості та основні етапи розвитку слов’янської та російської філософії.

2. Класичний період російської філософії. Філософія всеєдності В.Соловйова.

3. Релігійна філософія М.Лоського та Л.Карсавіна.

4. Абсолютний реалізм С.Франка.

5. Екзистенційний напрям російської філософії: Л.Шестов та М.Бердяєв.

Історія української філософії

1. Українська національна ментальність та її відображення в філософській думці України. Основні особливості та джерела української філософії.

2. Філософські ідеї в культурі Київської Русі (ХІ–ХШ ст.).

3. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (ХV–ХVП ст.). Розвиток реформаційних та гуманістичних ідей в братських школах та Острозькому культурно–освітньому центрі.

4. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво–Могилянської академії. Уявлення про людину та її моральний світ.

5. Філософська концепція Г. Сковороди. Вчення про три світи і дві “натури”. Ідеї “сродної праці” і “нерівної рівності”. Кордоцентризм.

6. Філософські аспекти українського романтизму. Філософські ідеї М. Гоголя. Проблема людини і нації у творчості діячів Кирило–Мефодіївського товариства (М. Костомаров, П. Куліш, Т.Шевченко).

7. Філософія О. Потебні, М.Грушевського, В. Винниченка, В. Вернадського.

8. Академічна філософія в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століть. “Філософія серця” П. Юркевича.

9. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова.

10. Філософія І. Франка та обґрунтування української ідеї у його творчості.

11. Соціально-філософські погляди В. Липинського та Д. Донцова.

12. Розвиток української філософії у діаспорі (Д. Чижевський, О.Кульчицький, І.Лисяк-Рудницький, Ю. Вассиян, М.Шлемкевич, В. Янів та ін.).

13. Особливості розвитку філософської думки в Україні у першій половині ХХ ст.

14. Новітня українська філософія. Становлення Київської філософської школи. П. Копнін, В. Шинкарук.

Онтологія

1. Проблема буття у філософії.

2. Онтологія як учення про буття.

3. Основні форми буття.

4. Філософське розуміння світу. Проблема першоначал світу (монізм, дуалізм, плюралізм).

5. Поняття матерії. Спосіб та форми існування матеріального світу. Класифікація форм руху, простору і часу.

6. Проблема свідомості у філософії. Поняття ідеального.

7. Генезис свідомості та її структура.

8. Свідомість, мислення і мова.

9. Свідомість і творчість.

10. Самосвідомість.

11. Діалектика та метафізика.

12. Суспільна свідомість: основні форми.

13. Психіка, свідомість, душа, дух та проблеми єдності у людині.

Діалектика та метафізика

1. Діалектика як учення про розвиток та її принципи. Альтернативи діалектики.

2. Діалектика і метафізика як вчення про розвиток і способи філософування.

3. Співвідношення руху і розвитку. Поняття розвитку та його ознаки.

4. Логічний апарат діалектики. Категорії діалектики.

5. Основні закони діалектики.

Гносеологія та епістемологія

1. Предмет гносеології та її базові категорії (пізнання, суб’єкт, об’єкт).

2. Види, рівні та форми пізнання.

3. Істина та її критерії. Теорії істини.

4. Знання як предмет епістемології.

5. Метод і методологія. Класифікація методів.

Логіка

1. Логіка як наука, її характер, предмет, метод, традиційна та сучасні моделі.

2. Мислення як предмет аналізу у формальній логіці. Форми мислення. Істинність і правильність мислення.3. Основні закони формальної логіки.

4. Логічний аналіз понять та імен у традиційній та сучасній логіці.

5. Логічна теорія висловлювання і судження у по пропозиційній, атрибутивній, релятивній та кванторній логіці.

6. Модальне висловлювання в алетичній, епістемічній, темпоральній та деонтичній логіці.

7. Аналіз міркувань засобами пропозиційної, атрибутивної та кванторної логіки.

8. Умовивід як логічна форма. Види і форми умовиводів.9. Загальна характеристика суперечки та її види (дискусія, диспут, полеміка, дебати). Коректні та некоректні прийоми під час суперечки.10. Проблема, гіпотеза, теорія як форми розвитку знання.

Філософська антропологія

1. Філософська антропологія як теоретична дисципліна. Спроба систематики.

2. Філософське осмислення природи та життя.

3. Людина як мікрокосмос і макрокосмос. Буття людини.

4. Основні концепції походження людини.

5. Проблема сутності людини, смислу її життя, смерті та безсмертя.

6. Практика як спосіб буття людини.

Соціальна філософія

1. Соціальна філософія: предмет та основні категорії.

2. Історичний розвиток соціально-філософської думки: зародження, основні періоди та сучасний стан.

3. Соціальні закони та їх специфіка.

4. Людина як біосоціальна та духовна істота. Співвідношення понять “людина”, “особа”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.

5. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.

6. Проблема свободи особи та основи її розв’язання.

7. Суспільство як стабільна функціонуюча та динамічна система. Праця та суспільне виробництво.

8. Основні сфери суспільного життя.

9. Розвиток суспільства: джерела, рушійні сили. Проблема критеріїв суспільного прогресу.

10. Культура та цивілізація.

11. Глобальні проблеми людства та головні суспільно-політичні процеси.

12. Погляди на майбутнє суспільства та соціальне прогнозування.

Етика та історія етичних вчень

1. Етика як філософська наука про мораль. Система категорій етики.

2. Головні етапи розвитку етичної думки.

3. Сутність, специфіка та функції моралі.

4. Структура моралі та моральної свідомості, характеристика основних компонентів.

5. Походження та історичні типи моралі.

6. Добро і зло як центральні поняття етики.

7. Обов’язок і совість. Гідність і честь.

8. Поняття любові, щастя і смислу життя.

9. Справедливість. Моральний вибір та відповідальність особи.

10. Сучасні проблеми етики. Біоетика.

Естетика

1. Естетика як наука, її предмет, структура, методи і функції.

2. Розвиток естетичної думки. Естетика античності, середньовіччя та епохи Відродження.

3. Основні категорії естетики: прекрасне і потворне, піднесене і низьке, трагічне і комічне

4. Естетична свідомість та її структура.

5. Естетична діяльність та її форми.

6. Мистецтво та його види. Функції мистецтва.

7. Художній образ: естетичне втілення та сприйняття.

8. Тенденції розвитку мистецтва ХІХ – початку ХХІ століть

Методика викладання філософських дисциплін

1. Предмет, завдання і структура курсу “Методика викладання філософських дисциплін”.

2. Інформаційно-бібліографічне забезпечення вивчення філософських дисциплін.

3. Проблемно-пошукові методи викладання філософських дисциплін.

4. Фактор особистості вчителя, викладача філософських дисциплін.

5. Критерії методичної майстерності та ефективності у викладанні філософських дисциплін.

6. Методика організації самостійної роботи та ефективного опрацювання текстів першоджерел у паперовому та електронному варіантах при вивченні філософських дисциплін.

7. Методика проведення заняття (лекції, семінару, уроку тощо) з вивчення нової теми (на прикладі однієї із тем під час педагогічної практики).