ua en
Кафедра б╕олог╕╖ та еколог╕╖

Ласкаво просимо на сайт структурного п╕дрозд╕лу ун╕верситету!

╤стор╕я кафедри б╕олог╕╖ та еколог╕╖ 

Kvitka

 

Кафедра б╕олог╕╖ та еколог╕╖ була створена в Прикарпатському ун╕верситет╕ ╕мен╕ Василя Стефаника у вересн╕ 1998 року п╕д назвою „кафедра б╕олог╕╖”. У наш час б╕олог╕я як комплекс наук вважа╓ться одним з найб╕льш перспективним напрямком. Тому сучасний ун╕верситет не може об╕йтися без п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в цього напряму ╕ без наукових досл╕джень, наукових шк╕л б╕олог╕чного спрямування. Оск╕льки статус класичного ун╕верситету наш навчальний заклад здобув ще у 1992 роц╕ в р╕чницю незалежност╕ Укра╖ни, то ╕ було прийнято р╕шення в╕дкрити в Прикарпатському ун╕верситет╕ напрям п╕дготовки „б╕олог╕я”. 1 вересня 1998 року в ун╕верситет╕ завдяки зусиллям ректора ун╕верситету академ╕ка Кононенка В. ╤. та доктора б╕олог╕чних наук Парпана В. ╤. була заснована кафедра б╕олог╕╖. Кафедру б╕олог╕╖ очолив доктор б╕олог╕чних наук Парпан В. ╤. Було зд╕йснено наб╕р студент╕в на спец╕альн╕сть „б╕олог╕я” – 61 аб╕тур╕╓нт став студентом ун╕верситету денного в╕дд╕лення. 

Через р╕к у 1999 роц╕ було в╕дкрите заочне в╕дд╕лення ц╕╓╖ спец╕альност╕. З року в р╕к к╕льк╕сть студент╕в зростала. Кер╕вництво ун╕верситету для потреб спец╕альност╕ вид╕лило новий корпус. У 2002 роц╕ в╕д кафедри б╕олог╕╖ в╕докремилась нова кафедра – кафедра б╕ох╕м╕╖, яку очолив доктор б╕олог╕чних наук професор Лущак В. ╤. Того ж року при кафедр╕ б╕олог╕╖ в╕дкрили спец╕альн╕сть „л╕сове ╕ паркове господарство” ╕ вона була перейменована на кафедру б╕олог╕╖ та л╕сознавства. П╕зн╕ше, у 2006 роц╕ сп╕вроб╕тниками кафедри була заснована кафедра л╕сознавства яку очола кандидат б╕олог╕чних наук, доцент Гайдукевич М. ╢. У 2008 роц╕ цю кафедру очолив доктор с╕льськогосподарських наук професор Калуцький ╤. Ф. У 2004 роц╕ при кафедр╕ б╕олог╕╖ була в╕дкрита спец╕альн╕сть „еколог╕я”. У зв’язку з цим у 2006 роц╕ кафедра була перейменована на кафедру б╕олог╕╖ та еколог╕╖. У цьому роц╕ в Прикарпатському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Василя Стефаника був створений ╤нститут природничих наук який очолив професор Клан╕чка В. М. ╤нститут об’╓днав спец╕альност╕ „б╕олог╕я”, „еколог╕я”, „л╕сове ╕ паркове господарство”, „агрох╕м╕я ╕ ╜рунтознавства”, „х╕м╕я”, „ф╕зика”, „рад╕оф╕зика”, "географ╕я". 

На кафедр╕ б╕олог╕╖ та еколог╕╖ з самого початку ╖╖ створення були розпочат╕ науков╕ досл╕дження наступних напрямк╕в: дендролог╕я, л╕сознавство, ботан╕ка, флористика, фаун╕стика, орн╕толог╕я, ентомолог╕я, популяц╕йна б╕олог╕я, генетика (в тому числ╕ цитогенетика ╕ популяц╕йна генетика), ф╕з╕олог╕я рослин, еколог╕я (в тому числ╕ рад╕оеколог╕я). 

Багато наукових досл╕джень проводяться на баз╕ Ботан╕чного саду Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету, який був заснований на баз╕ дендропарку Прикарпатського ун╕верситету. На сьогодн╕ на територ╕╖ ботан╕чного саду зроста╓ 155 вид╕в ╕ 27 форм деревних рослин. У ботан╕чному саду проводяться досл╕дження ╕нтродукц╕╖ та акл╕матизац╕╖ р╕зних вид╕в рослин, вивчення проблем культивац╕╖ л╕карських рослин, проблем озеленення урбоекосистем, селекц╕╖. На сьогодн╕ ботан╕чний сад ╓ природною лаборатор╕╓ю вивчення сукцес╕й, м╕сцем проведення навчальних практик з ботан╕ки, зоолог╕╖, еколог╕╖. На баз╕ ботан╕чного саду студентами ун╕верситету виконуються курсов╕, квал╕ф╕кац╕йн╕ та дипломн╕ роботи. У ботан╕чному саду Прикарпатського ун╕верситету було виведено 16 нових сорт╕в с╕льськогосподарських культур, ведеться робота щодо в╕дтворення ел╕ти районованих сорт╕в ╕ зернобобових культур ╕з застосуванням ╕ндив╕дуального добору, внутр╕шньосортового схрещування й виховання та с╕вби нас╕нням з р╕зних агроеколог╕чних зон. 

На кафедр╕ б╕олог╕╖ та еколог╕╖ на сьогодн╕ працюють серед штатних прац╕вник╕в 2 доктори наук, 3 професори (з них 2 професори доктори б╕олог╕чних наук, 1 професор кандидат геолого-м╕нералог╕чних наук), 1 доктор б╕олог╕чних наук, професор працю╓ на кафедр╕ по сум╕сництву, працюють штатних 12 кандидат╕в б╕олог╕чних наук, 4 кандидати наук працюють по сум╕сництву, функц╕ону╓ асп╕рантура по 2 спец╕альностях "еколог╕я", "ботан╕ка" яка була в╕дкрита у 2006 роц╕. 

На кафедр╕ сформувалася наукова школа "Г╕рське л╕сознавство та б╕о╕ндикац╕я". Наукова школа заснована у м╕ст╕ ╤вано-Франк╕вську на баз╕ Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Василя Стефаника та Укра╖нського науково-досл╕дного ╕нституту г╕рського л╕с╕вництва ╕мен╕ П. С. Пастернака. Засновником школи ╕ ╖╖ науковим кер╕вником ╓ в╕домий в Укра╖н╕ та за кордоном учений-л╕сознавець, фах╕вець у галуз╕ еколог╕╖, геоботан╕ки, природокористування, доктор б╕олог╕чних наук, професор, д╕йсний член Еколог╕чно╖ та Л╕с╕вничо╖ громаддських академ╕й наук, заслужений л╕с╕вник Укра╖ни - Парпан Василь ╤ванович. В╕домими представниками науково╖ школи ╓ доктори наук, професори: Пастернак П. С., Калуцький ╤. Ф., Стефурак В. П., Ол╕йник В. С., Козак ╤. ╤., Яцик Р. М. та кандидати наук Буняк В. ╤., Бродович Р. ╤., Шпарик Ю. С., Шумська Н. В., С╕ренко А. Г., Парпан Т. В. та ╕нш╕. 

Серед учн╕в науково╖ школи понад 20 кандидат╕в наук, асп╕рант╕в, маг╕стр╕в. Д╕яльн╕сть науково╖ школи спрямована на розробку науково-методичних засад збалансованого управл╕ння екосистемами Карпатського рег╕ону. Досл╕дження мають фундаментальний ╕ прикладний характер, ор╕╓нтован╕ на вивчення структури й динам╕ки л╕сових б╕огеоценоз╕в, ╖х охорону та в╕дтворення; ╕ндикац╕ю, моделювання й прогнозування стану природних ╕ антропогенно трансформованих екосистем. Досл╕дження, як╕ проводяться у рамках науково╖ школи ╓ актуальними, оск╕льки сприяють збалансованому розвитку Карпатського рег╕ону, рац╕ональному використанню природно-ресурсного потенц╕алу, покращенню стану довк╕лля. Сформульовано теор╕ю пол╕фунц╕ональност╕ г╕рських екосистем та введення ╖╖ основних положень у практику природокористування ╕ еколог╕чне управл╕ння. Серед основних теретичних досягнень науково╖ школи ╓ розробка еколог╕чних засад г╕рського л╕сознавства, розкриття еколог╕чних функц╕й г╕рських л╕с╕в, впровадження у л╕сознавство метод╕в популяц╕йно╖ б╕олог╕╖, розробка науково-методолог╕чних аспект╕в оц╕нки стану екосистем та обгрунтування екосистемного п╕дходу в управл╕нн╕ як╕стю навколишнього середовища. 

Прикладними результатами ╓ розробка еколого-природоохоронних нормативних документ╕в; створення прикладних моделюючих комп'ютерних програм. Вагомим результатом д╕яльност╕ науково╖ школи ╓ включення букових прал╕с╕в Карпат до св╕тово╖ природно╖ спадщини ЮНЕСКО та використання окремих статей Рамково╖ конвенц╕╖ про охорону ╕ сталий розвиток Карпат. Д╕яльн╕сть науково╖ школи спрямована на досягнення еколого-безпечних умов проживання населення. На даний час наукова школа ╓ молодою ╕ знаходиться на етап╕ активного встановлення. ╥╖ популярн╕сть в Укра╖н╕ та за кордоном зроста╓, св╕дченням того ╓ чисельн╕ публ╕кац╕╖ представник╕в школи у в╕домих в╕тчизняних ╕ заруб╕жних виданнях. Напрацювання науково╖ школи ╓ нев╕д'╓мною частиною св╕тового наукового доробку у галуз╕ л╕сово╖ еколог╕╖ ╕ охорони навколишнього середовища. 

На кафедр╕ б╕олог╕╖ та еколог╕╖ у 2000 роц╕ був започаткований зоолог╕чний музей. Протягом 2000-2013 рок╕в в зоолог╕чному музе╖ створен╕ науков╕ та музейн╕ ентомолог╕чн╕ колекц╕╖, що нараховують б╕льше 18 000 екземпляр╕в комах з фауни Укра╖ни. Загалом у фондах музею ╓ понад 1900 вид╕в комах. В зоолог╕чному музе╖ ведуться науков╕ роботи по вивченню фауни Syrphidae, Noctuidae (s. l.), Geometridae, Tentredinidae, Carabidae, Cerambycidae, Tachinidae, Trichoptera, Elateridae Укра╖нських Карпат, проводяться досл╕дження природних та нап╕вприродних популяц╕й комах, досл╕дження м╕кроеволюц╕йних процес╕в, впливу ╕нсектицид╕в на популяц╕╖ комах та ╕нш╕ зоолог╕чн╕ досл╕дження. Керу╓ роботою зоолог╕чного музею кандидат б╕олог╕чних наук, доцент С╕ренко А. Г. Щороку на кафедр╕ б╕олог╕╖ та еколог╕╖ орган╕зовуються науков╕ експедиц╕╖ з метою поповнення фонд╕в музею, збору матер╕алу для науково╖ роботи асп╕рант╕в та студент╕в. Музей використову╓ться для навчально╖ роботи студент╕в при вивченн╕ р╕зних спецкурс╕в ╕з зоолог╕╖. Кр╕м колекц╕й комах Палеарктики в музе╖ представлен╕ колекц╕╖ троп╕чних комах, що були створен╕ завдяки м╕жнародн╕й сп╕впрац╕ ╕з закордонними спец╕ал╕стами. На кафедр╕ створена науково-досл╕дна ентомолог╕чна проблемна група, працю╓ студентський гурток ентомолог╕╖. 

За час ╕снування кафедри розпочато формування наукового та навчального гербар╕ю, який нал╕чу╓ понад 15 тисяч гербарних зразк╕в з територ╕╖ област╕ та сум╕жних територ╕й, проводиться робота щодо впорядкування гербар╕ю, визначення рослин та створення ╖х каталогу, у тому числ╕, ╕ електронного вар╕анту. Розпочато роботу щодо складання конспекту флори ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, продовжу╓ться формування кадастру р╕дк╕сних та зникаючих вид╕в рослин ╤вано-Франк╕вщини. На кафедр╕ працю╓ студентська проблемна група з флористичних досл╕джень на територ╕╖ ╤вано-Франк╕вщини, а також флористичний науковий гурток.В межах науково-досл╕дно╖ теми: “Вивчення та збереження б╕отичного р╕зноман╕ття П╕вн╕чно-сх╕дного мегасхилу Укра╖нських Карпат” сп╕вроб╕тниками кафедри, асп╕рантами та студентами зд╕йсню╓ться вивчення флори та рослинност╕ ╤вано-Франк╕вщини; проводяться досл╕дження ф╕тор╕зноман╕ття в межах територ╕й та об’╓кт╕в ╕снуючого природно-запов╕дного фонду област╕, пошуки нових м╕сцезростань р╕дк╕сних та зникаючих вид╕в рослин. Проведено ряд наукових експедиц╕й, в тому числ╕ разом з╕ студентами, в р╕зн╕ райони област╕, з╕брано значний фактичний матер╕ал. 

У 2004 роц╕ була створена лаборатор╕я експериментально╖ б╕олог╕╖ та запов╕дно╖ справи. В ц╕й лаборатор╕╖ проводяться науков╕ досл╕дження по наступних наукових напрямках: 

1. Мон╕торинг еколог╕чно╖ ситуац╕╖ на територ╕╖ ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. 

2. Анал╕з ╕нформац╕╖ та прогноз еколог╕чного стану довк╕лля. 

3. Еколог╕чний мон╕торинг ╜рунт╕в природно-запов╕дних територ╕й ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Проведення спостережень в межах впливу с╕льськогосподарських та промислових об’╓кт╕в  област╕. 

4. Орган╕зац╕я комплексного еколог╕чного мон╕торингу в межах м╕ста та околиць ╤вано-Франк╕вська. 

5. Вивчення ф╕з╕олого - б╕ох╕м╕чних механ╕зм╕в ст╕йкост╕ рослин до впливу аб╕отичних та б╕отичних фактор╕в навколишнього середовища. 

6. Розробка метод╕в визначення морозост╕йкост╕ озимого р╕паку. 

Протягом навчального року проводяться наступн╕ лабораторн╕ роботи ╕з ф╕з╕олог╕╖ рослин зг╕дно з доведеного навчального плану за темами: Ф╕з╕олог╕я рослинно╖ кл╕тини; Водний режим рослин; Фотосинтез; Р╕ст та розвиток рослин; Дихання рослин; Рухи рослин; Ст╕йк╕сть рослин;  лабораторн╕ заняття ╕з м╕нерального живлення та б╕олог╕╖ ╜рунту для студент╕в ус╕х спец╕альностей ╤нституту природничих наук. На баз╕ лаборатор╕╖ експериментально╖ б╕олог╕╖ та запов╕дно╖ справи  виконуються  курсов╕, бакалаврськ╕ та дипломн╕ роботи з ф╕з╕олог╕╖ рослин та еколог╕╖, а  також  кандидатська дисертац╕я асп╕ранта Миленько╖ М.М. Перший випуск спец╕ал╕ст╕в-б╕олог╕в в╕дбувся у 2003 роц╕. Дипломи спец╕ал╕ста-б╕олога отримали 40 випускник╕в. В наступн╕ роки в╕дбулись ще 10 випуск╕в спец╕ал╕ст╕в та 7 випуск╕в маг╕стр╕в. У 2000 роц╕ на кафедр╕ б╕олог╕╖ та еколог╕╖ почав видаватися „В╕сник Прикарпатського ун╕верситету. Сер╕я б╕олог╕я”. На сьогодн╕ вийшло друком 17 номер╕в цього журналу. У „В╕снику” публ╕куються науков╕ статт╕ напрямк╕в „Ботан╕ка”, „Зоолог╕я”, „Б╕ох╕м╕я”, „Генетика”, „Анатом╕я ╕ ф╕з╕олог╕я людини ╕ тварин”, „Еколог╕я”, „Палеонтолог╕я”, „Агрох╕м╕я”, "Рад╕об╕олог╕я". У цьому журнал╕ публ╕куються результати наукових досл╕джень викладач╕в, асп╕рант╕в та студент╕в ун╕верситету. 

Кафедра б╕олог╕╖ та еколог╕╖ зд╕йсню╓ наукову сп╕впрацю з низкою наукових та природоохоронних установ Укра╖ни: Карпатським природним нац╕ональним парком, ╕з запов╕дником „Горгани”, Карпатським б╕осферним запов╕дником, з ╤нститутом г╕рського л╕с╕вництва ╕мен╕ П. Пастернака, з ╤вано-Франк╕вським ╕нститутом агропромислового виробництва Укра╖нсько╖ академ╕╖ аграрних наук, ╤вано-Франк╕вським кра╓знавчим музе╓м, з ╤вано-Франк╕вським державним медичним ун╕верситетом та ╕н. 

Кафедра брала участь у ц╕л╕й низц╕ р╕зних наукових проект╕в та програм, зокрема в проект╕ „Верховина” по проблемах транскордонно╖ охорони природи Карпат, у програм╕ вивчення та охорони прал╕сових екосистем Укра╖нських Карпат, у програм╕ досл╕дження б╕ор╕зноман╕ття флори ╕ фауни п╕вн╕чного мегасхилу Укра╖нських Карпат. В рамках виконання цих наукових проект╕в в 2002-2013 роках зд╕йснювались науков╕ експедиц╕╖ в р╕зн╕ г╕рськ╕ райони, в тому числ╕ досл╕дження проводились на г╕рських масивах Чивчини, Чорногора, Горгани, Мармароси та ╕н. Досл╕джувалась флора ╕ фауна, б╕ор╕зноман╕тн╕сть, ф╕тоценози. В рамках проекту „Верховина” почалась наукова сп╕впраця з╕ спец╕ал╕стами-ентомологами з Ф╕нлянд╕╖ з Музе╓м природно╖ ╕стор╕╖ Хельс╕нкського ун╕верситету. Зокрема були розпочат╕ сп╕льн╕ досл╕дження по вивченню леп╕доптерафауни Укра╖нських Карпат. 

У 2004 роц╕ розпочалась сп╕впраця з пров╕дним спец╕ал╕стом в галуз╕ сирф╕долог╕╖ Поповим Г. В. по досл╕дженнях сирф╕дофауни Укра╖нських Карпат. 

Протягом 15 рок╕в роботи сп╕вроб╕тники кафедри б╕олог╕╖ та еколог╕╖ опубл╕кували б╕льше 450 наукових праць в тому числ╕ видали друком ╕ були сп╕вавторами 22 монограф╕╖ (зокрема: Козак ╤. та Парпан В. „Еколог╕чна л╕сова комп’ютерна модель Forkome”, С╕ренко А. Г. „Центромера ╕ рак”, Гуцуляк Г.Д., Парпан В.╤.,  Шпарик Ю.С. та ╕н. „Засади сталого розвитку Кос╕вщини”, Яцик Р.М., Дейнека В.М., Парпан В.╤. та ╕н. „Л╕сов╕ генетичн╕ ресурси та селекц╕йно-нас╕нницьк╕ об’╓кти Льв╕вщини”, колективн╕ монограф╕╖ „М╕й р╕дний край – Прикарпаття”, „╤стор╕я Осмолодсько╖ пущ╕”, „Украинские Карпаты. Природа. Лесной фонд”, „Природно-запов╕дний фонд ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Ре╓стр-дов╕дник”, „Еколог╕я та оптим╕зац╕я природокористування”, „Галицький рег╕ональний ландшафтний парк”, „Природно-запов╕дн╕ територ╕╖ та об’╓кти ╤вано-Франк╕вщини” та ╕н.) 

Кафедра веде наукове сп╕вроб╕тництво з р╕зними закордонними м╕жнародними установами, зокрема з ╤нститутом л╕су ╕ лавин (Швейцар╕я), з л╕соохоронними установами республ╕ки Чех╕я, з Музе╓м природно╖ ╕стор╕╖ Хельс╕нкського ун╕верситету та ╕н. 

На сьогодн╕ викладач╕ кафедри б╕олог╕╖ та еколог╕╖ забезпечують в Прикарпатському ун╕верситет╕ викладання наступних дисципл╕н ╕ спецкурс╕в: зоолог╕я, ботан╕ка, альголог╕я, м╕колог╕я, еколог╕я, дендролог╕я, глобальна еколог╕я, популяц╕йна б╕олог╕я, ентомолог╕я, рад╕об╕олог╕я, рад╕оеколог╕я, б╕олог╕я ╕ндив╕дуального розвитку, генетика, ф╕з╕олог╕я рослин, фаун╕стика, охорона б╕ор╕зноман╕ття, генна ╕нженер╕я та ╕н. До вс╕х дисципл╕н розроблен╕ робоч╕ програми, тексти лекц╕й, методичн╕ вказ╕вки для студент╕в. Було опубл╕ковано б╕льше 10 р╕зних навчальних пос╕бник╕в ╕ курс╕в лекц╕й з р╕зних дисципл╕н: з генетики, ентомолог╕╖, б╕олог╕╖ ╕ндив╕дуального розвитку, рад╕об╕олог╕╖, генно╖ ╕нженер╕╖. Прац╕вниками кафедри оформлено три навчальних каб╕нети з ботан╕ки, зоолог╕╖ та еколог╕╖. Навчальний процес студент╕в забезпечений р╕зноман╕тною апаратурою, мульт╕мед╕йними проекторами, препаратами, колекц╕ями. На кафедр╕ функц╕ону╓ очна ╕ заочна асп╕рантура з╕ спец╕альност╕ „еколог╕я”, що дозволя╓ готувати фах╕вц╕в найвищо╖ категор╕╖. Науковою роботою на кафедр╕ кожного року активно займаються понад 100 студент╕в, як╕ на основ╕ сво╓╖ науково╖ роботи пишуть маг╕стерськ╕, дипломн╕ ╕ квал╕ф╕кац╕йн╕ роботи. Щороку проводиться зв╕тна наукова конференц╕я викладач╕в ╕ студент╕в де обговорюються результати найкращих наукових роб╕т. Студенти публ╕куються в р╕зних наукових журналах ╕ зб╕рниках в тому числ╕ в щор╕чному зб╕рнику студентських наукових праць „Еврика”, що вида╓ться в Прикарпатському нац╕ональному ун╕верситет╕ та „В╕снику Прикарпатського ун╕верситету. Сер╕я б╕олог╕я”. 

Кафедра б╕олог╕╖ та еколог╕╖ ма╓ широк╕ м╕жнародн╕ науков╕ зв'зки з науково-досл╕дними ╕нститутами, ун╕верситетами та науковими установами Швейцар╕╖ (Швейцарський федеральний ╕нститут л╕су, сн╕гу ╕ лавин), Чех╕╖, Польщ╕ (Католицький ун╕верситет - м. Крак╕в, Варм╕нсько-Мазурський ун╕верситет - м. Ольштин), Ф╕нлянд╕╖ (Хельс╕нський ун╕верситет), Б╕лорус╕╖ (╤нститут зоолог╕╖ НАН Б╕лорус╕), Рос╕╖ (Перербурзький державний ун╕верситет).